ІСТОРІЯ ПАРКІВ

 

Біля Старого Замку розташована одна особливість, яка значно виділяє наше місто серед інших. Це величезний став площею під 400 га. Небагато людей знають, що цей став не тільки штучний, але ще і дуже давній…

Був він створений ще у 1547р. як елемент оборонної безпеки для побудованого замку. Наприкінці 17 ст. став буквально годував місто, так, за описом 1672 року, в ньому було багато видів риби, а на берегах стояло 4 млини, які приносили значний прибуток. Але в 1675 в результаті завоювання турками та татарами замку, вода з нього була спущена. Але відновилося! На 19 століття став мав розміри 4 км в довжину та 1 км в ширину. На початку 20 століття не тільки Львів, а ще і Краків та Варшава ласувалися тернопільською рибкою зі ставу, а то: окунями, коропами, щуками, лящами плотвою. Але похмурі часи війн 20 століття відіграли свою справу, став було занедбано, він заріс і зник. Його не стало, мешканці з рисою підприємництва вирощували прямо “на дні” овочі, а став він наче річечка, – пише Від Тарнополя до Тернополя.

Після Другої світової війни благоустроєм міста зайнявся облвиконком. Місто набуло свою другу зелену романтичну молодість, а в 1956 році нарешті розпочалося відродження ставу. В 70-тих, став було відновлено,та названо “Комсомольським озером”. З часом на ньому з`явився великий фонтан, два теплоходи “Герой Танцоров” і ПТ-50. На набережній було збудовано ресторани “Поплавок” та “Хвиля” (тепер Максим).

У 2004 році великий фонтан затонув, під час танення криги і відновити його було не можливо, тому його здали на металобрухт, а восени, 2007року було встановлено новий.Теплохід ПТ-50 у 1999 через брак коштів було поставлено на берег та знято двигун. Тепер він стоїть на території вечірньої та зимової стоянки Героя Танцорова,тому побачити цей історичне судно можна лише на прохання у охоронця стоянки. Тернопільське озеро просто надзвичайне, воно бавить, манить, притягує до себе. В теплий сезон ним можна помандрувати теплоходом і подивитися краєвиди міста, або просто взяти на прокат катамаран, швидкісний катер, скутер. Також покататися на шайбі, водяному банані і багато інших розваг можна знайти біля нього. Це одне з улюблених місць відпочинку тернополян та гостей міста!

                        

 

 

 

 

 

Набережна Тернопільського ставу (ретро фото)

 

138118660 714056558                               CJ4Gc882fVQ  DdCPR6zDTM4                               h2RvMXBucJA IjWNvOL8tf8                               ptkooOFVqVA                               qezDVX7mLOw x_d1ab8998                               48yYIREezy4

Тернопіль: історія літаків із парку

літак

Бомбардувальника, винищувача, а також гелікоптера з “Топільче” пам’ятають тернопляни середнього віку. Одначе мало хто знає історію появи цих літаків.

– Колись у тернопільському палаці піонерів був військово-спортивний відділ і його керівник підказав звернутися до маршала авіації Кутахова, щоб діти отримали літак як наочність, – розповідає директор Тернопільського центру творчості дітей та юнацтва Світлана Миханчук.

– Я писала до маршала, і справу вирішили на диво швидко. Уже приблизно через місяць літак прилетів у Тернопільський аеропорт.

Усі ці події, за словами пані Миханчук, розгорталися у 1983-84 рр. Жінка тоді була заступником директора палацу піонерів. А маршал Павло Кутахов — один із керівників військової авіації.
літак 1

Летіти ТУ-16 довелося, здається, з Москви, пригадує директор центру творчості. Уже у місті з машини демонтували частину крил і в такому вигляді перевезли у “Топільче”. Там крила вчепили знову.

– Загалом у парку було два літаки і вертоліт, – продовжує Світлана Миханчук. – Спершу в ТУ-16 можна було зайти. Коли ж його почали нищити, усе закрили. – Ті зразки були цікаві тернополянам, адже у місті до того часу нічого подібного не було.

З цими словами погоджується і голова правління обласної організації Національної спілки архітекторів України Анатолій Водоп’ян.

літак2

– Люди ходили, дивилися. Але все понищили, – говорить архітектор. – Трошки шкода, як на мене, що їх немає.

Тернопільська авіація стояла неподалік Серету в гідропарку – зліва від центральної алеї, якщо йти від Надставної церкви на “Дружбу”, каже він. Другим літаком у “Топільче” був МІГ-15, розповідає директор Тернопільської міської станції юних техніків Олег Ковальчук. До слова, пан Ковальчук — перший, хто відгукнувся на прохання допомогти з пошуком фото літаків із парку.

– Наші фото — з архіву конкурсу на кращу фотографію, який ми проводимо щороку, починаючи із 80-х, – каже він. – Дітям давали плівку, вони йшли на півдня у місто і фотографували. Очевидно, комусь сподобалися літаки. І тепер ці знімки стали корисними.

Для Степана Ковальчука авіація із “Топільче” була цікавою передусім із технічної точки зору.

літак3

– Звісно, що техніка не була вже новою, але в рядах авіації ці моделі, здається, ще перебували, – продовжує тернополянин. – Але різні компанії почали залазити всередину і те все “досліджувати”.

Зрештою, на початку 90-х літаки були уже в такому поганому стані, що їх просто вирішили здати на металобрухт. На жаль, нам не вдалося знайти фото гелікоптера, що також стояв у гідропарку. А були у Тернополі ще й інші літаки. Вони стояли у сквері на сучасній вул. Січових Стрільців, де тепер погруддя митрополита Андрея Шептицького. Ці машини забрали також у 1990-му.
літак4

Залишився до наших днів у місті тільки один літак — той, що на “Східному”. Цей монумент із МІГ-17 встановили у грудні 1972 року на честь льотчиків, які воювали у боях за Тернопіль. Насправді ж такі винищувачі не воювали ані за наше місто, ані у Другій світовій. Їх же створили тільки наприкінці 40-х. Відзначилися вони уже у Корейській війні.

ВОЛОДИМИР МОРОЗ, 20 ХВИЛИН
http://spogadproternopil.blogspot.com/2016/11/blog-post_52.html

https://te.20minut.ua/Podii/ternopilski-parki–krasa-minulih-rokiv-10239363.html

Тернопільський став

Розробка сайтів WEB24